Міністерство освіти і науки України Національний університет “Львівська політехніка” ЗВІТ про виконання лабораторної роботи №7 з основ педагогіки та психології на тему «Функціональна асиметрія півкуль головного мозку» Мета роботи: ознайомитись з основними функціями півкуль головного мозку людини. В результаті виконання роботи необхідно засвоїти зміст наступних термінів: права та ліва півкуля головного мозку, їх функції, функціональна асиметрія півкуль головного мозку, а також вміти пояснити взаємозв’язки між ними. У відповідності до рівня функціональної асиметрії півкуль головного мозку визначити свій тип особистості. Основні теоретичні положення Перед тим як перейти до розгляду змісту функціональної асиметрії півкуль головного мозку, слід мати чітке уявлення про те, що матеріальним субстратом психічної діяльності людини є нервові процеси, що перебігають у головному мозку. Тому для розуміння психічних процесів, необхідно знати загальні відомості про будову і функції головного мозку і нервову систему в цілому. Нервова система людини – це головний і спинний мозок, що складають центральну нервову систему (ЦНС) із периферичними нервами, що відходять від них (периферична нервова система – ПНС). Крім того, до складу ЦНС і ПНС входить також вегетативна нервова система, яка керує роботою внутрішніх органів. ЦНС складається з нервових клітин, що мають паростки, за допомогою яких клітини з’єднуються одна з одною, створюючи нейронні ланцюжки, якими проводяться нервові імпульси. Паростки, що виходять за межі головного і спинного мозку, утворюють периферичні нерви. До складу головного мозку входять великі півкулі з підкірковими вузлами, мозочок і стовбур мозку, що включає середній і довгастий мозок. Від головного мозку відходять 12 пар черепно-мозкових нервів. Великі півкулі мозку (парний орган) – це вищий відділ і, ЦНС, що має надзвичайно складну будову. Вони складаються у людини приблизно з 14 млрд. нервових клітин, що з’єднані між собою незліченними розгалуженнями з відростків, що забезпечують зв’язок між ними. Великі півкулі розділені на частки (ділянки): лобову, тім’яну, потиличну, скроневу. Поверхня великих півкуль порізана борознами, між якими розташовуються звивини. Кора півкуль мозку, що складається з тіл нервових клітин, зв’язує й об’єднує діяльність всіх органів тіла і пристосовує функції всього організму до умов навколишнього світу. Вона керує усіма відділами нервової системи, що розташовані нижче, і може в той чи іншій спосіб впливати на роботу всіх органів. Безпосередньо з корою мозку пов’язані найбільш складні форми вищої нервової діяльності людини – процеси його свідомої психічної діяльності. Діяльність стовбурної частини мозку пов’язана з такими основними функціями організму, як дихання, серцева діяльність, теплорегуляція, процеси обміну речовин. Але і ці функції, будучи відносно автономними, перебувають водночас під регулюючим впливом підкіркових вузлів і кори. Більшість волокон довгастого мозку переходять на протилежний бік, тому при ураженні мозку з лівого боку відбувається порушення відповідної функції в правій половині тіла. Мозочок координує рухи, рівновагу тіла і тонус м’язів. Спинний мозок міститься в хребетному стовпі і складається так само, як і головний мозок, із сірої і білої речовини, тобто з нервових клітин і нервових волокон. Нервовими волокнами, що відходять від нього, і якими утворюються надалі периферичні нерви, він зв’язаний із шкірою, м’язами, кровоносними судинами й окремими внутрішніми і органами. Спинний мозок здійснює функцію елементарних уроджених безумовних рефлексів, таких, як сечовипускання, дефекація, згинання і розгинання кінцівок та ін. Індивідуальність особистості багато в чому визначається специфікою взаємодії окремих півкуль мозку. Вперше ці відносини були експериментально вивчені в 60-ті роки XX ст. професором психології каліфорнійського технологічного інституту Роджером Сперрі (Roger Wolcott Sperry, 1913–1994). За ці дослідження 10 грудня 1981 р. у С...